1. Роль спілкування в житті людини

Геній українського народу Тарас Шевченко писав: «Ну що б, здавалося, слова... / Слова та голос — більш нічого. / А серце б’ється — ожива, / як їх почує!.. Знать, од Бога / і голос той, і ті слова / ідуть меж люди!». Мова оточує нас, ми живемо нею. Вона — наш універсальний спосіб встановити контакт. За допомогою слів ми можемо висловити наше захоплення, запросити когось на зустріч, чемно перепросити або, якщо доведеться, голосно обуритись. І ще багато-багато іншого!

Наше перше слово «мама» торує шлях у світ спілкування або, як ще кажуть, комунікації (це слово походить із латинської мови). Раз ступивши на цю дорогу, ми говоритимемо та спілкуватимемося все життя. Є люди, які не можуть говорити або чути від природи (або через травми). Наш обов’язок бути ввічливими у спілкуванні з людьми з порушеннями слуху чи мовлення, так само як і з іншими людьми.

Потреба в комунікації утворюється із прагнення людей до життя в спільноті та співробітництві. Потребу у спілкуванні, в налагодженні емоційного контакту, прагнення до дружби і співпраці називають афіліацією. Ми звертаємося до неї, бо бажаємо бути у зв’язку з іншими людьми як заради самого процесу спілкування, так і для позбавлення від пригнічення постійної самотності.

Це цікаво!

Існує кілька різновидів спілкування. Воно може бути прямим, коли під час контактування люди особисто сприймають одне одного. Щоправда, існує також непряме спілкування — воно здійснюється через посередників, якими можуть бути інші люди або навіть предмети (листи, аудіозаписи тощо). Свої власні проблеми чи успіхи ми можемо відверто обговорювати із близькими. Таке довірливе спілкування називають особистісним. Однак, із малознайомими чи геть незнайомими людьми ми спілкуємося по-іншому і розмову ведемо на інші теми. Таке «стримане» спілкування назвали діловим.

Це знадобиться!

Мова жестів — вид ведення розмови, який дає змогу позначати слова й окремі літери алфавіту певними жестами. Таку мову використовують при глухоті або інших важких порушеннях слуху.

2. Культура спілкування

Для того, аби нормально спілкуватися та знаходити спільну мову, дорослі виробили культуру спілкування — сукуп-

ність певних усталених норм, яких треба дотримуватися при розмові з іншими людьми. Наприклад, під час діалогу варто намагатися підтримувати зоровий контакт (тобто не дивитися у свій смартфон!), говорити грамотно, чітко вимовляючи слова, не надто голосно, але так, щоби вас почули. Уникайте, як кажуть в Україні, панібратських відносин зі старшими чи малознайомими людьми, знайте, що в інших державах існують свої правила спілкування. Наприклад, в Японії прийнято повідомляти сумні новини з посмішкою, щоби трагічним виразом свого обличчя не псувати і без того невдалий день. А от у США прийнято посміхатися за будь-яких обставин — скаржитися можна лише найближчим людям.

При спілкуванні слід поважати приватні межі іншої людини. Границі особистої свободи ми встановлюємо самі, і такі рішення є важливим вибором. Нав’язуючись у розмову, наголошуючи виключно на власній думці та її правильності / неправильності, незважаючи на почуття інших, ми здатні завдавати болю співбесідникам. Нехтування почуттями інших веде до поступового припинення спілкування, перетворення вас на «токсичну» особу, з якою мало хто захоче говорити. Щоб уникнути такого, пам’ятайте, що спілкуватися ще треба морально, тобто без образ, без вживання «поганих слів», без непотрібного обговорення деталей свого життя, яких іншим знати не варто. Прості правила у спілкуванні дозволять стати гарним та приязним співрозмовником.

3. Долання бар’єрів слухання

Чому люди, розмовляючи, не розуміють один одного? Причин може бути чимало. Наприклад, ніхто не хоче поступатися своєю позицією — впертюхи так і залишаться кожен при своєму. Можливо, слова завдають комусь шкоди, а наша підсвідомість оберігає нас від поганого, тому й інші думки так і залишаються непочутими. Можливо, все набагато простіше, й іноземці просто не можуть порозумітися, бо говорять різними мовами.

Подолати бар’єри, що виникають між співрозмовниками, допоможе емпатичне слухання — висловлення спільного переживання, розуміння емоцій ваших співбесідників чи

співбесідниць під час вислуховування. Стати емпатичним, на перший погляд, нескладно. Можна вживати під час розмови вирази «Ви, напевно, дуже засмутилися», «Вам, очевидно, неприємно було про це дізнатися» і багато інших. Можна також «віддзеркалювати» чужі думки — буквально повторювати чужі слова. Наприклад, на слова подруги про те, що вона хоче кота, але ніхто її не слухає, можна відповісти, що вона завжди хотіла кота і ніхто її не слухає. Завдяки цьому нескладному способу вдасться уточнити, що саме ваші співрозмовники хотіли сказати, а вони зрозуміють, що їхні думки почуті і стали вам ближчі.

В емпатичному спілкуванні є важлива деталь — воно не повинно відбуватися формально (тобто напоказ). Його мета — встановити приязні відносини між тими, хто спілкується, тож поклик до його використання повинен іти від душі. Лише зі щирим серцем ми можемо поспівчувати або порадіти разом з іншими!

Це знадобиться!

Бернард Шоу, ірландський письменник та громадський діяч, казав: «Якщо в тебе є яблуко і в мене є яблуко, то, обмінявшись ними, ми будемо мати по одному яблуку. Коли в тебе є ідея і в мене є ідея, то, обмінявшись ними, ми отримаємо по дві ідеї». Пам’ятайте, що спілкування та обмін ідеями збагачують наш розум та мову!

Це цікаво!

У Біблії записана повчальна історія про зведення величезної вежі в місті Вавилон. Люди, що жили у межиріччі річок Тигр та Євфрат (на сучасному Близькому Сході, де існувало колись це місто), запишалися від своєї заможності й вирішили збудувати таку високу вежу, щоби вона дісталася аж до самого неба. Бог, розсердившись на пихатих людей, покарав їх. Люди, що до того говорили однаково, раптом почали розмовляти абсолютно різними мовами! Вони не розуміли одне одного, втратили єдність та занедбали будівництво. Отож, так з’явилися всі людські мови!

Сьогодні у світі нараховують понад 7000 мов. Незважаючи на таке різноманіття, всі люди на планеті потребують спілкування!

«Молитва — це спілкування (розмова) з Богом».

«Молитва — це звернення до Бога».

«Біблія — це лист Бога до людей» (св. Григорій).

Мислимо практично

1. Які можливості надає людині мова?

2. Наведіть різновиди спілкування та доберіть приклади до кожного з них.

3. Назвіть ознаки «токсичної особи».

4. Чому люди інколи не можуть зрозуміти один одного?

5. Чи є емпатія якістю, яка притаманна людині від народження, чи можна розвивати цю здібність?

Мислимо творчо

1. Об’єднайтеся в групи та складіть перелік правил, порад, які допоможуть людині стати гарним співрозмовником / співрозмовницею.

2. Вправа «Зіпсований телефон». Передайте ланцюжком якомога точніше повідомлення, яке надасть учитель. Після гри подумайте, чому важливо вміти слухати та чути.

3. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть світ, у якому люди забули про культуру спілкування. Опишіть, що змінилося б у світі. Оцініть, чи хотіли б ви жити в такому світі. Чому?

Мислимо глобально

Дізнайтесь як звучить слово «мама» різними мовами світу. Для цього скористайтеся ґуґл-перекладачем. За необхідності, зверніться по допомогу до дорослих. Яку особливість ви помітили?

Це матеріал з підручника "Етика" 5 клас Іртищева 2022